Як їжачок Темряву переміг

Жив собі в лісі їжачок на ім’я Колючка. Він був дуже добрий і веселий удень, а як тільки сонце ховалося за обрій, його серденько починало швидко-швидко битися. Бо Колючка боявся темряви. Він забирався у свою затишну нірку під старим дубом, закривав оченята і тремтів. — Якби ж темрява була доброю… — зітхав він. Одного вечора до його нірки хтось тихенько постукав. Колючка визирнув і побачив сріблястий Місячний Промінець. Він тремтів, наче маленька рибка, і світився тьмяно-тьмяно. — Допоможи мені, їжачку! — попросив Промінець тоненьким голосочком. — Я впав із Місяця і загубився у цьому густому лісі. Без тебе я не знайду дорогу додому. Колючка зіщулився: — Але ж надворі темно! Я боюся. — А ти не бійся, — усміхнувся Промінець. — Ходімо зі мною, і ти побачиш, яка темрява насправді гарна. Колючка набрався сміливості й вийшов. Промінець світив йому м’яким срібним світлом, і вони рушили лісовою стежкою. Спочатку їжачок чув якісь дивні звуки і хотів сховатися, але Промінець зупинив його: — Прислухайся. Це соловейко співає колискову для своїх пташенят. І справді, то була найніжніша пісня, яку Колючка коли-небудь чув. Вони пішли далі. Під кущем щось зашаруділо. Колючка напружився, але побачив маленького борсучка, який шукав своїх братиків. — Ходімо, я допоможу тобі знайти їх, — сказав їжачок і зовсім забув про свій страх. Вони знайшли братиків під великою ялиною. Ті гралися у хованки зі світлячками. Колючка задивився на зелені вогники, що мерехтіли у траві, наче живі зірочки. — А тепер поглянь угору, — прошепотів Промінець. Колючка підняв голову і ахнув. Небо було всипане зорями! Вони сяяли, підморгували, переливалися різними кольорами. А поміж них плив великий золотий Місяць, такий лагідний, наче добра бабусина усмішка. — Бачиш, — мовив Промінець, — темрява зовсім не страшна. Вона просто вкриває землю, немов тепла ковдра, щоб усе навколо відпочивало. А зорі — це маленькі ліхтарики, які допомагають тим, хто гуляє вночі. Вони вийшли на галявину, де ріс чарівний кущ нічної фіалки. Квіти розкривалися просто на о