Світлячок, який не вірив у своє світло
У теплій долині, де трава пахла медом, а річка тихенько співала колискову, жив собі маленький світлячок. Звали його Іскрик. Щовечора він прокидався, вилазив із затишної шпаринки в старому дубі, розправляв прозорі крильця і… засмучувався.
💡 Мораль казки:
Доброта перемагає.