Їжачок Голка та зірочка, що заблукала

На узліссі, де берізки шепочуть одна одній казки, жив собі маленький їжачок. Звали його Голка — бо голочки в нього були гострі-гострі, а серденько м'яке-м'яке, як пух. Одного тихого вечора Голка виліз із нірки подихати свіжим повітрям. Мама Їжачиха поралася біля печі, а на небі одна за одною запалювалися зірочки. Голка любив дивитися, як вони блимають — наче хтось маленький грається ліхтариками. Коли це щось тихенько зашаруділо в траві. Їжачок насторожив свої голочки й підійшов ближче. Під листком клена лежало щось кругле, тепле й золотаве. Воно сяяло — але так слабенько, наче ось-ось згасне. — Ой… — прошепотіло воно. — Я так замерзла… Це була зірочка.