Їжачок Колючка та Чарівна Крапелька Сонця

Жив собі в лісі маленький їжачок на ім’я Колючка. Він був дуже добрим, але трошки сором’язливим. Його колючки завжди стирчали в різні боки, і через це він часто хвилювався, що комусь завадить. Але найбільше Колючка мріяв знайти справжнього друга. Одного ранку, коли сонечко тільки-но прокинулося і позіхнуло золотими промінчиками, Їжачок пішов гуляти на галявину. Там він побачив дивовижну річ: на листочку конюшини тремтіла маленька крапелька роси. Але вона була не звичайна! Вона гралася всіма кольорами веселки. Колючка нахилився ближче, і крапелька раптом заговорила тоненьким, веселим голосочком: — Привіт, Колючко! Я — Чарівна Крапелька Сонця. Я знаю, що ти хочеш знайти друга, і я допоможу тобі! Їжачок зрадів, але трохи зніяковів. — А як ти це зробиш? — запитав він. — Дуже просто! — засміялася Крапелька. — Треба лише впустити мене в своє серце, і тоді ти побачиш, що навколо тебе багато тих, хто теж шукає друга. Колючка здивовано кліпнув очима, але послухався. Він заплющив очі, уявив, як крапелька сонця стрибає всередину, і раптом відчув, що його колючки перестали стирчати і стали м’якенькими, мов пух. — Ой! Що це? — злякався Їжачок. — Це чарівна сміливість! — пояснила Крапелька. — Тепер ти знаєш, що колючки — це не перешкода, а твоя особливість. І тут на галявину вибігло Зайченя. Воно плакало, бо загубило морквинку, яку несло мамі. Колючка раніше ніколи не наважувався підійти до незнайомців, але тепер він відчув у собі силу. — Не плач, Зайченя! — гукнув він. — Давай я допоможу тобі шукати! Зайченя зраділо, вони разом обшукали всю галявину і знайшли морквинку під великим грибом. Зайченя так зраділо, що обняло Колючку. А колючки — не вкололи! Вони стали м’якими, бо в серці їжачка жила доброта. З того дня Колючка подружився не тільки з Зайченям, а й з Білочкою, яка боялася стрибати з гілки на гілку, і з Ведмедиком, який не міг знайти найсмачнішу малину. Колючка завжди казав: «Не бійся, спробуй! Якщо в тебе добре серце, все вийде!» А Чарівна Крапелька Сонця іноді з’являлася на листочку, щоб прошепотіти Їжачку: «Ти молодець!»