Казка про Їжачка, який загубив голочки

Жив собі в лісі маленький Їжачок на ім’я Колючка. Він був дуже чемний і добрий, але мав одну велику ваду — страшенно не любив митися. “Навіщо мити голки? — думав він. — Вони ж і так гострі!” І щоранку, замість того щоб умитися, він біг гратися зі своїми друзями: Білочкою-Стрибкою, Зайчиком-Швидконогом і Сонечком-Цяцькою. Одного разу вранці Їжачок прокинувся й відчув, що щось не так. Він хотів почухати носик, але голки не ворушилися. Він спробував згорнутися в клубочок, але голки тріщали й ламалися. “Ой-ой-ой!” — скрикнув Їжачок і побіг до лісового дзеркала — старезного дуба, під яким завжди стояла калюжка з чистою водою. Глянув він туди й ахнув: його голки стали тьмяними, брудними, а деякі взагалі повідпадали! — Який я негарний! — заплакав Їжачок. — Що ж мені робити? Тут прибігла Білочка-Стрибка й зацокотіла: — Колючко, чому ти плачеш? — Я загубив свої голочки! Вони стали такими брудними, що… що я тепер не Їжачок, а Якийсь-Там-Колючий-Жмуток! Зайчик-Швидконіг почув це й засміявся: — Ха-ха! А я знаю, чому! Ти ж ніколи не миєшся! Навіть мої вуса чистіші за твої голки, а я їх мию тричі на день! Сонечко-Цяцька підлетіла й сіла Їжачку на носик: — Не засмучуйся, друже! Знаєш, що кажуть? Чистота — запорука колючості! Ходімо, я покажу тобі чарівне мило, яке подарувала мені Фея Роси. І повела вона Їжачка до струмочка. Там, біля води, лежало велике жовте мило, яке пахло суницею й м’ятою. Їжачок неохоче заліз у воду, а Сонечко почало наспівувати: — Мий голки, мий боки, Будеш чистий від носа до ноги! Мило піниться, вода дзюрчить, А бруд від голок геть летить! Їжачок тер свої голки лапками, і раптом — диво! Голки засяяли, як срібло, і стали ще гострішими й пружнішими, ніж раніше! Він вискочив із води, струснувся — і краплі розлетілися веселкою. — Ура! — закричали всі друзі. — Колючка знову справжній Їжачок! З того дня Їжачок щоранку біг до струмочка мити свої голки. І навіть придумав пісеньку: — Хто не миється — той не колеться, А хто миється — той сміється! Він більше ніколи не був бруднулею, і всі в лісі знали: чистий Їжачок — найщасливіший Їжачок. А коли він зустрічав когось, хто лінувався вмиватися, то казав: “Не чекай, поки голки впадуть, — мийся щодня, і вони не підведуть!”